- попутати
- —————————————————————————————попу́татидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
попутати — аю, аєш, док., перех. 1) Зв язати, стягнути путами ноги коня (передні з однією задньою або тільки передні); стриножити. 2) розм., рідко. Те саме, що поплутати. •• Біс попу/тав про несвідомо зроблену недоречність, негативний вчинок … Український тлумачний словник
попутаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до попутати. || попу/тано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., розм., рідко. Поплутаний, переплутаний … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
поґматвати — матвам, ваш, Пр. Поплутати, попутати, позмінювати, попереставляти без порядку … Словник лемківскої говірки